ПРО КУРС
Курс «Застосування технологій штучного інтелекту в аграрному виробництві» спрямований на навчання представників малого та середнього бізнесу аграрного сектору використанню технологій штучного інтелекту (ШІ) для оптимізації бізнес-процесів. Учасники отримають базові знання про принципи роботи ШІ, приклади успішного впровадження в агросекторі та практичні навички роботи з інструментами, які дозволять підвищити ефективність агровиробництва, скоротити витрати й адаптуватися до сучасних вимог ринку.
МЕТА КУРСУ
Навчити використовувати технології IoT (інтернет речей) і ШІ для моніторингу й управління врожайністю, тваринництвом, логістикою та продажами.
ПРОГРАМА КУРСУ
Вступ. ШІ як нова інфраструктура агровиробництва
Курс починається з пояснення, чому штучний інтелект у 2025 році перетворився з «цікавої технології» на практичний інструмент підвищення продуктивності та стійкості агробізнесу. Розглядається логіка переходу від інтуїтивного управління до управління на основі даних: від збору сигналів у полі/на фермі до аналітики, прогнозів і автоматизованих рішень. Окремий акцент — на реалістичному впровадженні: як почати з невеликого пілота, як оцінити економічний ефект, як уникнути «дорогих іграшок», що не дають результату.
Модуль 1. Можливості штучного інтелекту для аграрного бізнесу
Цей модуль формує основу: що таке ШІ, як він працює, які типи задач реально вирішує в агросекторі та які дані для цього потрібні. Слухачі знайомляться з ключовими підходами — від класичного машинного навчання до генеративних моделей, а також вчаться мислити категоріями «процес → дані → модель → рішення → ефект».
У межах модуля розглядаються:
- поняття алгоритму, типи моделей, обмеження, базове розуміння промптів і принципів коректної постановки запиту до LLM
- генеративний ШІ для прогнозів і аналізу, мовні моделі для автоматизованої агрокомунікації, системи прийняття рішень на основі мультиагентного моделювання (MAS)
- автоматизація рутини, швидший аналіз звітів і виробничих показників, підтримка рішень у виробництві та менеджменті
- які сенсори ставити, що і як вимірювати (вологість, температура, стан культур), як налаштувати збір даних так, щоб вони були придатні для аналітики
- коли автономна обробка даних без хмари дає переваги (елеватори, теплиці, біооб’єкти), і як це впливає на швидкість реакції та надійність
- як об’єднати агродані в систему, де дані не «живуть у різних файлах», а працюють як керована інфраструктура
- що означають «масиви даних» на практиці, як їх структурувати і перетворювати на рішення
Модуль 2. Використання ШІ для оптимізації ресурсів та підвищення продуктивності
Модуль зосереджений на найбільш прикладних задачах: прогноз урожайності, моніторинг поля, ризики клімату, оптимізація води та енергії. Слухачі розуміють, як поєднувати різні джерела даних — сенсори, супутники, метео, виробничі журнали — щоб отримувати не просто «красиві графіки», а практичні управлінські рішення.
У цьому блоці детально розглядаються:
- які змінні реально впливають на прогноз, як будувати модель і перевіряти її якість, які помилки найчастіші при інтерпретації результатів
- робота з даними PlanetScope та сервісами на кшталт EOS Data Analytics — детекція бур’янів, водного стресу, змін стану ґрунту та динаміки вегетації
- оцінка ризиків, планування сівозмін і сценарне моделювання з урахуванням кліматичних факторів
- як мінімізувати витрати води, не знижуючи врожайність, і як ШІ допомагає ухвалювати рішення по поливу на основі комбінованих сигналів (ґрунт, погода, рослина)
- застосування ML для оцінки ефективності біогазових установок та оптимізації режимів роботи
Модуль 3. Впровадження ШІ в управлінські процеси
Цей модуль переводить ШІ з рівня «модель у ноутбуці» на рівень реального управління підприємством. Розглядаються кейси, де ШІ дає системний ефект: тваринництво, логістика, збут, фінанси, KPI й управління портфелем цифрових проєктів. Окремий фокус — на масштабуванні та адаптації міжнародного досвіду до локальних умов.
Слухачі опрацьовують:
- Моніторинг здоров’я тварин через ШІ: сенсорні системи, відеоаналітика поведінки, раннє виявлення відхилень і зниження втрат
- Автоматизація годівлі та управління умовами утримання: як дані та алгоритми допомагають стабілізувати показники й зменшувати перевитрати
- AI для логістики та транспорту: оптимізація маршрутів, скорочення витрат, застосування AI-платформ для процесів елеваторів і міжкластерних перевезень
- Прогнозування попиту та планування продажів: використання ринкових даних для точнішого планування виробництва й запасів
- Фінансове прогнозування в агропідприємстві: cash-flow моделі, оцінка ризиків інвестування з опорою на LLM-аналітику та управлінські сценарії
- Метрики та критерії успішності автоматизації: як вимірювати результат (точність прогнозу, економія ресурсів, швидкість процесу, зменшення втрат), як не «захлинутися» в KPI, що не ведуть до грошей
- Розбір успішних кейсів: землеробство, тваринництво, логістика — що саме спрацювало і чому
- Адаптація міжнародного досвіду до локальних умов: що можна переносити напряму, що потребує перебудови даних/процесів/інфраструктури
Підсумок
Курс дає системне бачення застосування ШІ в аграрному виробництві — від базових принципів і даних до конкретних сценаріїв у полі, на фермі, в логістиці та фінансах. Результат навчання — здатність не лише «спробувати ШІ», а й спроєктувати впровадження, обрати правильні дані та інструменти, запустити пілот і виміряти економічний ефект. Це підготовка до практичного управління агропідприємством, де рішення ухвалюються швидше, точніше і з опорою на дані.
Автори і лектори курсу:
Артем Гончаренко
ІТ-підприємець та розробник, бізнес-девелопер, маркетолог. Президент “ITTA” (International Transfer Technology Association), СЕО “PATProfi”, керівник з технологій в агенції відбудови України, консультант з маркетингу українських компаній; сертифікований фахівець з проектування будинків з близьким до нульового енергоспоживання. Автор понад 30 публікацій екологічного, освітнього, будівельного і маркетингового напрямків. Керівник Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку Ветеранів «Архітектура Стійкості» Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), автор та розробник моніторингових ІТ систем.
Андрій Станько
Доктор наук, професор за напрямком "Комп'ютерні науки", старший викладач кафедри комп'ютерно-інтегрованих технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Інструктор центру інформаційних технологій ТНТУ (CISCO за напрямком CCNA). ІТ-підприємець та веб-розробник, відео та аерозймка (коптери), автор та співавтор 40 наукових публікацій з яких 5 в базі Scopus. Напрям наукових досліджень: Розумне місто, розумний регіон, інтернет речей, моніторинг якості повітря, урбанізм, сталий розвиток, доступне місто. Член Правління ГО “Асоціація науки та освіти України”, співзасновник Національного інституту регіонального розвитку.
Олександр Морозов-Леонов
Фахівець у галузі штучного інтелекту, аспірант кафедри Обчислювальної техніки (ОТ) Факультету інформатики та обчислювальної техніки (ФІОТ) НТУУ "КПІ".
Максим Уракін
Кандидат економічних наук, засновник та голова експертної ради Товариства з обмеженою відповідальністю “Клуб експертів”, голова правління громадської організації “Клуб експертів”, заступник генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.